тост

Твитер, тут тиснули і розкручують статєєчку


https://twitter.com/PetrMazepa/status/829287145940643841

Дурня. Індіанці одною рукою боролися із завойовниками, іншою за 10 шкірок продали Манхетен, результат - опинились в резерваціях.
Козаки торгували з ворогами, і де та козацька держава?
Американці торгували сталлю з Ґітлером, і скільки довелось потім покласти своїх солдат? Та що тут казати, стаття - повна дурня.

Бізнес на відміну від грошей завжди уособлений в особистості власника. Тому Ґейтс, Джобс, Маск швидко перетворять 1 млн на 1 млрд, а 95% іншого населення планети – на 1 тис, потім на нуль. Особистість завжди цільна, в т.ч. у прив`язці до своєї батьківщини, культури, історії, до свого роду. А тепер питання: чи може такий бізнесмен «без емоцій» проігнорувати безпосередню шкоду від окупанта його країні внаслідок його бізнесу? Відповідь я залишаю за Вами.

Ця стаття не про бізнес, це не позиція, це не має відношення до історії, бо вириваються тільки ганебні шматочки.
Патріотизм насправді це частинка самоідентифікації, це пазл в гідності людини, нації, це передумова самодостатності і самоповаги.

На останнє, про «без емоцій». Навряд чи автор статті всерйоз думає, що сьогодні можна виключити емоції українця якоюсь кнопкою, розумною статтею, ще чимось. Він добре знає: емоції можна придавити грішми, особливо великими. Можна страхом, погрозою до нормального життя. Поведемося? Не знаю.
тост

Протест

13:30. Кучкуються люди на Печерськый площі, біля Господарчого суду. Я, так вийшло, опинився поруч, розмови такі, обіцяли по 150, хоча один, може зі стажем, через зуби сказав, хай буде хоча б 100. Виплачує жіночка, років біля 50, в яскраво блакитному пуховику. Усі тепло одягнені, відчувається - не перший раз.
душа

Кухня

Сделал соус. Да, острый. Да, кислый. Да, очень пряный, даже запах сбивает с ног своим ароматом. Текстура не очень гомогенная, есть совсем маленькие песчинки репчатого лука и шарики таиландского кориандра. Ну совсем маленькие. Основная тема - сицилийский томат и чили халапеньо, чуть цедры лимона. Послевкусие - мягкий бадьян с зелёным кардамоном, немножко, очень тонко чувствуется бенгальский и сычуаньский перец и мацис, но они не перебивают забавный "супчик" мирриса с луговой пижмой. Да чуть туда нужно орешков, разумеется пекан и мускатный пополам, только не заглушить основной вкус. Они аромату особенного не додают, но во вкусе участвуют будь здоров.
Потом сверху рваная зелень. Без этого нельзя, это знают все. Про рукколу, петрушку, зел. перец и кинзу я не говорю, это классика. Неплохо потом припетрушить рваной высокогорной мятой и мочёной болотной ряской.
Так, мне нужно уже спать, спасибо за внимание
9

Грузия

Динамика национального состава Абхазии
В приведённой ниже таблице показан, согласно официальным источникам разных лет, национальный состав населения Абхазии с конца XIX до начала XXI века
(по 1887 и 1897 годам — в рамках Сухумского округа)
источник
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%90%D0%B1%D1%85%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%B8