 |
|
 |



 |
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
Поетапно. Клічко-Чагаєв, субота, чотири хлопчини до мене на просмотр. Залишається 8 годин Там на базарі є така куряча шкіра, шо її обдерли з філє, яке покупають незнайомі і незрозумілі люди. Беремо 2 кіло, ціна на Печерському – 7, (шоб в Маямі було кому забити на калькулятор, менше за доляр). Беремо дві хлібини, білий батон, і чорний білоруський (із тміном всередині, чому білоруський, - не знає навіть бацька), яйця, зелень, рожеві помідори, сир блю, оливки з анчоусом всередині, томатний сік. Трєніровка живим пивом. Залишається 7 годин. У бадьорому стані дома нарізаємо шкірку на шматочки, грамів по тридцять, відрізаємо зайвий жир (у піалу). Промиваємо у каструлі з дірками, засипаємо у дві миски, солимо, перчимо. Обережно із сіллю, акуратно, вихід 3:1, там буде більше, ніж ви на око. Засовуємо у холодильник, вище. Убираємо піт із сивих скронь. Сідаємо під вентилятор. Трєніровка пляшкою пива. Залишається 6 годин. Беремо у крамниці десь із 4 горілки по 0,5, засилаємо у мороз, телефонуємо гостям шоб добряче поїли вдома, тут не ресторан. Залишається 5 годин. Мобілкою попереджуємо усіх дівок, шо сьогодні у відряджені, до мене не приходити. Перевіряємо диски зепелін, і зикіної на всяк випадок, шоб під рукою. Трєніровка. Залишається 1-2 години. Перші уболівальники вже тут, розігріваємо 2 пательні. Туди обрізаний жир, за 2 хвилини шкурку, тільки не комочками, а зім’ятими рушничками. В залежності від характеристик сировини, хвилин 15-20, перевертаємо, зрозуміло, щоб були, як чіпси, один хруст. Викладуємо на хб серветку, у цей час на олії від цього щастя смажимо канапки: у шматочках хліба видавлюємо бокалом (діаметр 5-7 см) дірку, туди вже на пательню яєчний жовток, вищавлені кружки теж на пательню, трошки присолюємо, за 2-3 хвилини достаємо, на велику тацю, тут треба припетрушити кінзочкою та зеленою цибулькою. По 30 грамів робочим людям. Залишається 0,5 години. Залучаємо уболівальників до процесу: ріжуть сир, окремо - рожеві помідори, змішують із розірваним дрібно реганом (окропити лимончиком, сіль). Відкорковують оливки, змішують томатний сік з петрушкою, кінзою, зеленою цибулею, сім`ячком коріандра, зеленим табаско та сіллю. По 30 грамів робочим людям. Залишається 10 хвилин. Винос частування: На прямокутній великій таці - канапки, на білій тарелі курячі хрустики (шкварки?), окремо у синій мисці грузинський салат із помідор, у піалах сир, оливки, дві соусниці із соусом. За 10 хвилин після виносу перший тост за перемогу. За 20 хвилин після виносу тост за здоров`я Чагаєва. За 40 хвилин після виносу тост за здоров`я Валуєва. Там вже далі інші тости, що накопичилися у друзів протягом останніх 2-3 місяців. Tags: спорт
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |

 |
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
1. Хочу, чтобы мои дети жили лучше, чем я, не тратили годы жизни на всякие квартиры, другую хрень, не думали о том, как завтра поесть, а занимались исключительно собой, не смотрели 5, 10, 525 каналы новостей, чтобы они, в отличие от меня, читали много книг, ходили в театры, и, дай бог, сами что-то добавляли в украинскую культуру. 2. Хочу, чтобы моя страна (государство), присоединившись к европейским стандартам, прекратила поддерживать производство херни, и, вообще, производство чего-либо, а тратила мои деньги на сохранение культуры, экологию, образование, иновации, стариков, больных от рождения (ой). И чтоб все были профессионалами. 3. Хочу, чтобы люди моей страны были интеллигентны, терпимы, красивы в широком и высоком смысле слова, чтобы слова "работящие" и "талантливые" остались за моими соотечественниками и через 100 лет. 4. Хочу, чтобы ни один ублюдок не смел шантажировать и грозить моей стране и моим детям ни бомбой, ни кранами, ни блокадой импорта. Чтобы никто не сомневался, я каждый день работаю по поводу каждого пункта. Tags: життя
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |


 |
|
 |
 |
 |
 |
Корочше так: питаєте у жінки де у нас пательня і бігом на оливковій олії підсмажуємо грінки з батону (опціонно). Беремо пряну тюльку, до 5-7 см завдовшки (дивіться уважно за розміром), прищіпуємо голову із лівером, розбираємо по хребту (хто не знає як, тому це і не потрібно, хай іде спати), викладуємо щільно на грінку, ліпше спинами догори. Засипаємо, ой забув, перепрошую, треба таке щастя зробити: зелена цибуля-пучок – пошаткувати, один-два лимони - вищавити, один невеличкий, але творчій, заєбучій чілі – дрібнесенько порізати. Хай полежать десь 15 хв. Якраз доки ми махаємось з іншим. Насипаємо цієї нескінченої краси на спини. І пиво, пиво, холодне пиво. Світле, добре зварене, смачне до нестями! Боже, я тут, я тебе чую, дякую тобі!
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |






 |
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
Гвозди Волокли мою Любовь из души за волосы, После злобных слов-кнутов оставались полосы. И когда была она оплёвана, поругана, Бог распял мою Любовь на кресте неструганном. А Любовь, она ж раба, рождена прислугою. Госпожу её я знал, даже был ей другом, но Нет у Госпожи её о жалости понятия, Подавала Господу гвозди для распятия, Их слепив из грязи, что с чужих постелей, Где над нею чьи-то животы потели, Долго их ваяла, а потом сушила, После наточила поострее шила, И готовы к пыткам эти гвозди стали, Попрочнее меди, бронзы или стали. Плача мне шептала – «ты такой хороший», Только больно гвоздик заходил в ладоши, И Любви нещадно косточки хрустели. Вроде вот конец уж – дышит еле-еле. Всё… да нет – ожила, корчится и стонет, И сочатся кровью ступни и ладони. И как тот крестьянин, с жалости к скотине, Добивал Любовь я ломом по хребтине. Матерюсь со злости – ну достала, сука. Вот обмякло тельце и висит без звука. Пот смахнул устало – все конец… не верится… Отошел… оглядываюсь... а она шевелится… 12.05.2009г. (С) Мастер Глюк Из вот отсюдова vluperTags: вирши, поэзия
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |

|
 |